Іванна Черній уміє розвивати життєві навички за допомогою тренінгових вправ

Автор: Іванна Черній
Тематичний напрям: українська мова та література
Цільова аудиторія: школярі
Дата публікації: 07.11.2020
Читачів: 26

Опис

Розвиток критичного мислення на уроках української мови і літератури в умовах компетентнісного навчання.
Сучасна освіта повинна сприяти розвитку особистості учня. Саме цьому сприяє, на мою думку, використання технології розвитку критичного мислення, що допомагає формуванню предметних компетентностей, як мовленнєвої, мовної, соціокультурної діяльнісної, літературознавчої, компаративної, загальнокультурної. Проблема розвитку основних життєвих компетентностей, навичок критичного мислення в учнів шкіл нині стоїть дуже гостро. Як свідчать дослідження, переважна більшість учнів шкіл не володіє такими логічними операціями, як аналіз, синтез, класифікація, узагальнення, порівняння. Отже, актуальним стає розвиток основних компетентностей учнів на основі розвитку критичного мислення.
Саме тому проблемною темою роботи мною було обрано «Розвиток критичного мислення на уроках української мови і літератури в умовах компетентнісного навчання».
Основна ідея досвіду:
- спрямування навчально-виховного процесу на формування духовного світу особистості;
- утвердження загальнолюдських цінностей;
- розкриття потенціальних можливостей учнів.
Педагог, який працює творчо, розуміє проблеми своїх учнів, особливості певного учнівського колективу, повинен уміти зорієнтувати їх на критичне осмислення будь-якої проблеми, своєї ролі в її розв’язанні, власної здатності до індивідуальної чи групової роботи.
Необхідно пам’ятати, що критично мислити учень може у будь-якому віці, але навчитися мислити критично не можна протягом року. Необхідне систематичне застосування прийомів і методів, які б навчили учнів мислити критично, розвивати ці вміння.
Критичне мислення – це:
- здатність чітко виділяти проблему;
- уміння логічно будувати свої думки;
- обирати єдино вірне розв’язання завдань;
- дивуватися і сумніватися;
- бути відкритим до сприйняття думок інших.
Розумію, що сьогодні актуально виховувати здатність школярів через критичне виваження своїх думок йти на ризик, відстоювати точку зору, розвивати комунікабельність, повагу в спілкуванні, головне - вміння слухати інших. Я навчилася сприймати, навіть, невірні припущення чи визначення учнів, створювати ситуацію успіху , викликати зацікавленість.
Власний досвід свідчить про те, що які б інноваційні технології я не впроваджувала в практику, досягти успіху можна лише зацікавивши учня на уроці, коли, розвиваючи свої здібності, він задовольняє пізнавальні потреби. І тут мені допомагають стратегії технології розвитку критичного мислення, оскільки школярі постійно відчувають потребу в пізнанні та самопізнанні. А групова робота для них — це перша можливість виявити себе як особистість, самовиразитись і самоствердитись.
Застосування технології розвитку критичного мислення під час вивчення української мови і літератури, як на уроках, так і в позакласній роботі, створює додаткову мотивацію до навчання. Учні добре засвоюють матеріал, тому що це їм цікаво.
Критичне мислення – це здатність людини чітко виділити проблему, яку необхідно розв’язати; самостійно знайти, обробити і проаналізувати інформацію; логічно побудувати думки, щоб переконати інших; мислити мобільно і бути відкритим до сприйняття думок інших, принциповим у відстоюванні своєї позиції.
В роботі використовую методи формування і розвитку критичного мислення. Знаю, що не можна виділити єдиний алгоритм дій з формування критичного мислення в учнів, вмію виділити певні умови, створення яких здатне спонукати і стимулювати учнів до критичного мислення, а саме:
- робота з формування критичного мислення ведеться не тільки на уроці, а й у позаурочний час;
- вільне висловлення ідей, думок;
- обмін думками, спілкування;
- цінування думок інших;
- впевненість учнів завдяки створеному учителем середовищу;
- ситуація успіху, задоволення від здобутих знань.
Результативність упровадження досвіду
Впровадження технології розвитку критичного мислення на уроках української мови і літератури дозволяє:
- набуті знання використовувати шляхом трансформації на інших уроках;
- підвищується допитливість учнів, пізнання і самопізнання;
- зростає потреба у нових досягненнях (участь у творчих конкурсах);
- зростає комунікативна і організаторська спрямованість учнів (участь учнів у різноманітних позаурочних заходах, предметних тижнях, святах тощо);
- розвиваються творчі здібності учнів;
- розвивається пізнавальна активність.
Найбільшим власним досягненням вважаю те, що учні стали активними учасниками та ініціаторами загальношкільних заходів. Розвиток творчого потенціалу особистості, формування в учнів досвіду творчої діяльності є найважливішим завданням сучасної шкільної освіти. Вдосконалення уроку як форми навчання в наш час втілюється в сучасних нових технологіях, які дозволять найповніше реалізувати в навчальному процесі індивідуальні особливості учнів, розвивають їх креативне мислення, сприяють тому, що особистість стає більш розкутою в творчому плані, більш сміливою, творчою, успішною. Саме формуванням досвіду творчої діяльності і відрізняється сьогодення, його вимоги від минулого, коли найвищим показником освіти було формування творчого рівня, навченості, а не дієвості.
Покликання вчителя має бути одне – він виступає як організатор і консультант, забезпечує рівноправне (а не авторитарне) партнерство у розвитку особистості, обов’язково створює ситуацію успішності для кожного учня, сприяє прийняттю учнями рішень і плекає розвиток відповідальності за кінцевий результат роботи.

Документ




(якщо документ не відображається, оновіть сторінку)

Коментарі


Notes for this entry
Коментарів немає

Щоб коментувати,