Правило дев'ятки

Правило дев'ятки – правописне правило української мови. У чинному правописі забороняє писати літеру “і” в запозичених загальних назвах після 9 приголосних, а саме: д, т, з, с, ц, ж, ш, ч, р – перед наступною літерою, що позначає приголосний звук (крім “й”): сигнал, динамо, режим, дизель, зиґзаґ, принтер тощо – а не сігнал, дінамо, режім, дізель, зіґзаґ, прінтер. Якщо після і в іншомовному слові йде літера, що позначає голосний звук, то правило дев'ятки не діє. Наприклад: діадема, діоптрія, тіофен, станція, адажіо, Чіо-чіо-сан. Після приголосних у кінці невідмінюваних слів також пишеться літера “і”: колібрі, парі, фрі, таксі (але таксист). Чинний Український правопис до правила про правопис літери і в іншомовних словах подає такий виняток до “правила дев'ятки”: З и, а не з і пишуться також слова церковного вжитку: диякон, єпископ, єпитимія, єпитрахиль, камилавка, митра, митрополит, християнство тощо. Проте сучасний Орфографічний словник української мови (Київ, 1999) подає як нормативні архієпископ, архієрей, архімандрит, клір, клірик та ін. з літерою і відповідно до правила “дев'ятки”. У низці слів іншомовного походження, що давно засвоєні українською мовою, після, б, п, в, м,...