Генотип

Генотип – сукупність генів певного організму. На відміну від поняття генофонд, генотип характеризує особину, а не вид. Подібне поняття геном позначає сукупність генів, що містяться в гаплоїдному (одинарному) наборі хромосом даного організму. Разом з факторами зовнішнього середовища геном визначає фенотип організму. Термін “генотип” нарівні з термінами “ген” і “фенотип” ввів генетик В. Л. Йогансен в 1909 р. у своїй праці “Елементи точного вчення спадковості”. Зазвичай про генотип говорять в контексті певного гена, у поліплоїдних особин він означає комбінацію алелів певного гена. Більшість генів проявляються у фенотипі організму, але фенотип і генотип відрізняються за такими показниками: за джерелом інформації (генотип визначається при вивченні ДНК особини, фенотип реєструється при спостереженні зовнішнього вигляду організму). генотип не завжди відповідає одному і тому ж фенотипу. Деякі гени проявляються у фенотипі тільки за певних умов. З іншого боку, деякі фенотипи, наприклад, забарвлення шерсті тварин, є результатом взаємодії декількох генів за типом комплементарності.