Словосполучення

Словосполучення – це синтаксична одиниця, яка утворюється поєднанням двох чи більше повнозначних слів, поєднаних на основі підрядного зв’язку.  СЛОВОСПОЛУЧЕННЯ, я, сер., грам. Найпростіша синтаксична одиниця мови, утворена з двох або кількох повнозначних слів, пов'язаних між собою в граматичному плані і за змістом.  Під словосполученням розуміють такі синтаксично-семантичні єдності, утворені за нормами і правилами національної мови з двох чи більшої кількості повнозначних слів, які виражають єдину, хоч і в лексично членній формі, назву предмета, поняття чи уявлення. На думку Г. Удовиченка, В. Бабайцева, А. Загнітко, О. Скобликова та багатьох інших мовознавців, до словосполучень належать лише поєднання слів, утворені на основі підрядного зв’язку.  У сучасному мовознавстві виділяють і сурядні словосполучення. І. Вихованець зазначає, що до словосполучень належать будь-які побудовані на підрядному й сурядному зв’язках поєднання опорного слова з формою залежного слова і поєднання рівноправних (незалежних) у синтаксичному плані форм слів, яким не притаманна синтаксична категорія предикативності.