Абсолютизм

Абсолютизм – державний лад, який встановився в ряді західноєвропейських країн в Новий час , при якому верховна влада (як правило, монархічна) не обмежена представницькими інституціями на противагу її обмеженості (в конституційних державах). Термін абсолютна монархія, що розуміється як необмежена влада государя, має ширше значення, проте термін абсолютизм збігається за значенням з терміном абсолютна монархія, що розуміється у вузькому, суворо науковому сенсі . Абсолютизм, який прийшов на зміну станової монархії, був в європейських континентальних державах протягом XVII і XVIII століть панівною державною формою, якій сприяли богослови, що приписували верховній владі божественне походження, і римські юристи, що визнавали за государями абсолютну владу древніх римських імператорів. Ця державна форма досягла апогею свого розвитку за французького короля Людовіка XIV, що систематично здійснював своє знамените “L'Etat c'est moi” ( держава - це я ). Як історичний термін абсолютизм змінив поняття “старий порядок” (Ancien regime) в середині XIX століття.