Монголо-татарська навала

Монгольська навала на Київську Русь – вторгнення монгольських військ на землі руських князівств у XIII–XIV ст., внаслідок якого князівства втратили політичну самостійність і були включені до складу Монгольської імперії, найбільшої держави світу тих часів. Щодо цих подій в українській історіографії вживають також терміни ординська навала або монголо-татарська навала. Русь зазнала монгольської навали в 1237–1241 роках. Протягом зими 1237–1238 років війська Монгольської імперії завоювали Рязанське та Володимиро-Суздальське князівства та всі північно-східні землі Київської Русі. У 1239 році монголи заволоділи Переяславом і Черніговом, а в грудні 1240 року, після облоги, штурмом захопили Київ і майже повністю зруйнували його “Горішнє місто” Володимира. Протягом наступного 1241 року була завойована Галицька та Волинська землі. Загарбання Русі військами хана Батия стало можливим завдяки їхній багаторазовій чисельній перевазі над руськими князівськими дружинами і народним ополченням[джерело?]. Іншою причиною поразки руських князівств стала розрізненість князівських дій, великі відстані між центрами окремих князівств, непідготовленість більшості міст до оборони, наявність у монголів китайських...