Езоп

Езоп (грец. Αίσωπος, жив у VI столітті до н. е.) – видатний байкар, засновник жанру байки, так званий “Батько байки”. Писав байки, героями яких були тварини, наповнював свої оповіді повчаннями та мораллю. В образах тварин висміював обмежених і темних людей, їхні вади – зокрема захланність. Точну кількість байок не встановлено, але вважають, що Езопу належить близько чотирьохсот. В (індексі (списку) Перрі) вказано понад сімсот, хоча є велика імовірність, що до нього включено байки авторів, які творили раніше або пізніше за Езопа. Жодних його рукописів і оригіналів творів до наших днів не дійшло – його твори у IV–III ст. до н. е. упорядкував Деметрій Фалерський, але збірка не збереглась. Відомі лише віршовані переробки творів Езопа, написані Федром, Бабрієм та Авіаном. Чимало байок запозичили у Езопа та використали їх Жан де Лафонтен та Леонід Глібов.