Література українського романтизму. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. Євген ГРЕБІНКА. Микола ГОГОЛЬ. Тарас ШЕВЧЕНКО

Ідейно-художні особливості романтизму. Зв’язок із ідеями Просвітництва, з національним рухом. Осередки романтичного руху на Слобожанщині, Чернігівщині й Полтавщині, у Західній Україні («Руська трійця»). Поети-романтики (Л. Боровиковський, П. Гулак-Артемовський, Є. Гребінка, М. Костомаров, А. Метлинський, В. Забіла, М. Петренко, О. Афанасьєв-Чужбинський, М. Шашкевич. Значення романтизму для нового етапу розвитку слов’янських літератур. Петро ГУЛАК-АРТЕМОВСЬКИЙ. Балада «Рибалка». Вічна тема кохання. Засоби романтичного зображення. Фольклорна основа твору. Євген ГРЕБІНКА. Вірш «Човен». Образ небезпечної морської плавби як уособлення життєвого шляху людини. Пісенна (романсова) лірика поета українською та російською мовами («Ні, мамо, не можна нелюба любить», «Чёрные очи» та ін.). Микола ГОГОЛЬ. «Тарас Бульба»(переклад М.Садовського і М. Рильського, за ред. І. Малковича). Творчість М. Гоголя, уродженця України, місце його творчості на порубіжжі культур двох народів. Вираження глибини національного духу у творах прозаїка та драматурга, українська історія та фольклор як їх джерело. Повість «Тарас Бульба». Сюжет твору. Внутрішній епічний розмах твору; піднесено-героїчний образ головного героя. Колізія морального й національно-культурного вибору в образах синів Тараса Бульби. Вплив творчості М. Гоголя на розвиток українського письменства. Тарас ШЕВЧЕНКО. «До Основ’яненка». Геніальний поет, мислитель, пророк національного відродження в Україні. Рання творчість. Перші поетичні твори баладного та елегійного жанрів («Причинна», «Думи мої…»). Оглядове вивчення історичної теми у творчості Кобзаря («Іван Підкова», «Тарасова ніч», «Гайдамаки»). Вісь неперервності історичного часу («До Основ’яненка»). Тарас ШЕВЧЕНКО. «Сон» («У всякого своя доля…»). Національна проблематика періоду «Трьох літ». Поема («комедія») «Сон» і тогочасна суспільнополітична дійсність. Композиційний прийом «сну», його роль для розширення можливостей поетичного зображення. Протистояння імперського режиму і вільнодумної, національно свідомої особистості. Сатиричний характер поеми. Тарас ШЕВЧЕНКО. «Кавказ». Пристрасний відгук на тогочасну загарбницьку імперську політику. Продовження теми національновизвольної боротьби. Узагальнена ідея поеми — неприйняття насильства, поневолення людей, осуд загарбницьких воєн. Тарас ШЕВЧЕНКО. «І мертвим, і живим, і ненарожденним…» Продовження теми «землячків» у посланні. Викриття конформізму значної частини української еліти. Засудження комплексу меншовартості, національного безпам’ятства та байдужості до рідної мови. Критичний перегляд національної історії задля перспективи її кращого майбутнього. Настроєві інтонації твору (суперечка, пересторога, погроза, заклик тощо).