Верлібр

Верлібр (фр. vers libre – вільний вірш) – неримований, нерівнонаголошений віршорядок (і вірш як жанр), що має версифікаційні джерела у фольклорі (замовляння та інші форми неримованої чи спорадично римованої народної поезії). Верлібр є одночасно і ліричним жанром. Верлібр – форма, утвердження якої є закономірним і водночас новим етапом у розвитку віршової культури ХХ ст. Термін “верлібр” уперше ужив французький письменник Гюстав Кан у передмові до збірки “Перші вірші”, (1884). Водночас побудова типології форм сучасного вільного вірша надзвичайно ускладнена через велику розбіжність у тлумаченні самого цього поняття. У художній літературі верлібр поширюється в добу середньовіччя (літургійна поезія), у творчості німецьких передромантиків, французьких символістів та інших. Особливого значення верлібру надавав В. Вітмен, а надто – авангардисти 20 ст. Це одна з провідних форм сучасної поезії, сприйнята як виокремлена система віршування: Діти одягнені у пташині сорочки летять на подобах весняного сонця у простір розгорненої книжки що сміється білим сміхом сіяча який сіє у полі себе з руки (В. Голобородько).Верлібр відмінний від вільного, власне, нерівностопного римованого (переважно – ямбічного...