Романський стиль

Романське мистецтво також Романіка – стиль та однойменна епоха у мистецтві середньовічної Європі від дороманики до готики; охоплює живопис, скульптуру і архітектуру. Хронологічно у різних частинах Європи її генезис та панування відрізняється – у архітектурі воно стає помітним з 1000 року, а кінець та перехід до готики відбувся протягом XIII ст. (у Франції трохи раніше – вже у 1130 році). На території сучасної України періодом розвитку романського мистецтва вважається початок ХІІ ст. – кінець ХІІІ ст. Романіка вважається першою великою загальноєвропейською епохою у мистецтві після падіння Риму у V ст. і, таким чином, кінця античності. У архітектурі типовими рисами романських будівель вважаються круглі арки, невеликі круглі аркові вікна, стовпи з блокоподібними капітелями та товсті стіни з підкреслено масивними кам'яними блоками; так що будівля нагадує фортецю. Плани поверхів і будівлі слідують простим геометричним формам. Саме фахове поняття “романіка” (фр. l'art roman) у науковий та загальномовний обіг у 1820 ввели французькі історики, археологи та мистецтвознавці Шарль де Жервіль та Арсіс де Комон (Charles de Gerville, Arcisse de Caumont).