Фольклор

Фольклор (англ. folk-lore, букв. – народна мудрість; народне знання), або народна творчість – колективна художня творча діяльність народу (літературна, музична та образотворча). Усна народна творчість засобами мови зберегла знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також відбиток світу думок, уявлень, почуттів і переживань, народно-поетичної фантазії, які відбиваються у тематиці декоративно-ужиткового мистецтва, наїву та ін. Сюди належать різножанрові твори, що виникають в певному середовищі, передаються усно з давніх-давен, зазнаючи певних змін, мають ритуально-магічне, обрядове, естетичне, розважальне або/і виховне значення. Термін “фольклор” вперше використав 1846 року англійський археолог та письменник Вільям Томс. Основні літературні жанри усного фольклору – перекази, пісні, казки, епос; музичні – пісні, інструментальні наспіви і п'єси; театральні – драми, сатиричні п'єси, театр ляльок; а також танці. Фольклор є історичною основою світової художньої культури, джерелом національних художніх традицій, а також виразником народної свідомості та ідентичності.