Іліада

“Іліада” (дав.-гр. Ἰλιάς, МФА: [iːliás], знах. відм. Ἰλιάδα) – лірична поема, що налічує 24 пісні, які складаються з 15693 віршів. Авторство приписують Гомеру. Ця поема є найдавнішою зі збережених пам'яток грецької літератури. “Іліада” є переробкою й об'єднанням численних переказів Стародавньої Греції про подвиги давніх героїв. Разом з “Одіссеєю” має 8-й номер у Рейтингу 100 найкращих книг усіх часів журналу Ньюсвік. Описано події десятого року облоги Трої (Іліона) об'єднаним військом грецьких вождів. Сказання про попередні події (викрадення Єлени Парісом, виступ греків (ахейців) під верховним начальством Агамемнона), постаті головних вождів (Агамемнон, Менелай, Ахілл, Одісей, Нестор, Діомед, Аякс, Ідоменей та ін., троянський цар Пріам, його сини Гектор, Паріс і т. д.), так само як і результат війни (загибель Трої), заздалегідь в Іліаді є відомими. Іліада охоплює лише незначний проміжок часу – епізод з історії облоги Трої. Текст “Іліади” зберігся у редакції олександрійських філологів, які розділили поему на 24 пісні у 3 ст. до н. е.: кількість пісень в “Іліаді” була пов'язана з кількістю літер у давньогрецькому алфавіті (24). Епічні оповіді, оброблені в “Іліаді”, мають тривалу історію...