Органічні сполуки

Органічні сполуки – клас хімічних сполук, основу яких складає хімічний елемент вуглець (карбон) в збудженому стані (явище переходу електронів на більш високі енергетичні рівні за розпаду заповненої комірки на нижчому енергетичному рівні), коли його максимальна валентність дорівнює IV, а не II (за спокійного стану). Окрім карбону органічні сполуки майже завжди містять водень, досить часто – кисень, азот та галогени, рідше фосфор, сірку та інші елементи. Винятком є карбіди, карбонатна кислота і карбонати, оксиди карбону і ціаніди. Органічні сполуки є основою майже усіх природних речовин, які отримуються під час розвитку рослин, або внаслідок життєдіяльності тварин. Вітаміни, білки і гормони – всі вони належать до ряду органічних сполук або складаються з них. Окрім цього велика кількість нових органічних сполук щороку синтезується в лабораторіях.