Глюкоза

Глюкоза (від грец. γλυκύς – солодкий) (виноградний цукор, декстроза), С6Н12О6 – важливий моносахарид; безбарвні кристали солодкі на смак, легко розчиняються у воді. Міститься в соку винограду, в багатьох фруктах, а також у крові тварин і людей. Робота м'язів виконується головним чином за рахунок енергії, яка виділяється при окисненні глюкози. Глюкоза отримується при гідролізі полісахаридів крохмалю і целюлози (під дією ферментів або мінеральних кислот). Погано розчиняється в органічних розчинниках. Не електроліт. Використовується як засіб посиленого харчування або як лікарська речовина при обробці тканини. Також препарати на основі глюкози використовуються у медицині при визначенні наявності та типу цукрового діабету в людини. Природна кристалічна глюкоза (виноградний цукор) являє собою циклічну альфа-формулу. При розчиненні в воді вона переходить в ланцюгову, а через неї в бета-форму; при цьому установлюється динамічна рівновага між усіма формами. Бета-форма також може бути виділена в кристалічному вигляді; у водному розчині вона утворює рівноважну систему з іншими формами. Ланцюгова форма існує лише в розчинах, причому в дуже невеликій кількості, а в вільному вигляді не виділена...