Характер

Характер (термін “характер” – грецького походження, він означає “риса”, “ознака”, “відбиток”) – це те, що визначає її значимі вчинки, а не випадкові реакції та ті чи інші стимули, обставини. Характер – у психології – динамічна, упорядкована сукупність стійких, індивідуально психологічних особливостей людини. Загальна позитивна або негативна оцінка індивідуальних особливостей людини (характер: добрий, м'який, поганий, важкий, крутий і т. ін)|| Людина як носій певної сукупності стійких психічних властивостей.|| Характерна риса поведінки тварини. Характер – у літературі, сценічному мистецтві – художній образ, в якому втілено типові риси якої-небудь групи людей; тип. || Типові узагальнені риси, які становлять художній образ. || У скульптурі, живопису – головні, типові риси твору, їх виразність, викінченість. Характер – твердість, сила волі, наполегливість у досягненні чого-небудь. Характер – чого, який. Сукупність визначальних властивостей, ознак якого-небудь предмета, фізичного або психічного явища, його типові риси. Національний характер. Характер – перев. у мн., мат. Функції, які застосовуються в теорії чисел і теорії груп. Теорія характерів.