Апостроф

Апостроф (від грец. ἀπόστροφος – “звернений набік”) – нелітерний орфографічний знак. Це графічний знак, який не позначає звука. За допомогою апострофа в українській мові відокремлюються йотовані голосні літери від попередніх губних приголосних та “р”, наприклад: м’язи, бур’ян. Апострофом також позначають пропущену кінцеву голосну попереднього слова перед початковою голосною наступного слова або розділяють приголосну префікса від кореня слова, наприклад: “Всіх панів до ’дної ями” (Павло Тичина). У фонетичній транскрипції апострофом позначається м’якість приголосних – д’ад’ко (дядько). Апостроф не входить до алфавіту і на розміщення слів у словниках не впливає.