Оазис

Оаза, оаз, оазис (лат. oasis, грец. Οαςις – місцевість, можливо, з первісним значенням “місце проживання”) – розташована біля природної водойми, ділянка деревної, чагарникової або трав'янистої рослинності посеред пустелі чи напівпустелі. Існування оаз зумовлене більш інтенсивним, порівняно з прилеглими районами, зволоженням (природним чи штучним). Оази часто стають притулком для місцевих тварин і людей. Оази можуть істотно розрізнятися за величиною та характером: від невеликих ставків, облямованих фініковими пальмами, до цілих міст із сільськогосподарськими угіддями площею у десятки тисяч км² (великі оази в пустелі Сахара – Фаюм, Тагхіт, долина Нілу та інші, Ферганська долина у Центральній Азії). За своїми розмірами оази значно відрізняються одна від одної. Одні бувають з величезними запасами підземних вод, достатніми для того, щоб напоїти мешканців великого поселення. Інші можуть слугувати лише тимчасовим прихистком і місцем відпочинку для мандрівників, або кочівників, де можна напоїти тварин і поповнити збіднілі запаси їжі та води. Місцеві мешканці пустель часто використовують оази, як місце для ярмарків.