Склероз

Склероз – заміна паренхіми органів щільною сполучною тканиною. Склероз не є самостійним захворюванням, а служить патоморфологічним проявом іншого основного захворювання. Причинами склерозу можуть бути різноманітні процеси: запалення, розлади кровообігу, порушення обміну речовин, вікові зміни. В умовах патології склеротичні зміни розвиваються в стінках кровоносних судин (атеросклероз), в серці (кардіосклероз), нирках (нефросклероз), легенях (пневмосклероз), кістках (остеосклероз, мелореостоз), інших органах і тканинах. Оскільки центральна нервова система побудована цілком з нейроектодерми, в ній відсутні елементи сполучної тканини, тому в невропатології склерозом внаслідок історично сформованих традицій називають також гліоз – глія заміщає загиблу нервову тканину (наприклад, лобарний склероз). У розмовній мові “склерозом” часто називають порушення пам'яті, як правило, пов'язуючи це з літнім віком. Ймовірно, таке значення слова походить від поняття “атеросклероз судин головного мозку” – медичного стану, характерного для літніх людей внаслідок вікових змін. Виділяють первинний (дифузний, гіпоксичний) і вторинний (замісний, постнекротический) склероз. Прикладами склерозу є: Розсіяний...