Польська шляхта

Польська шляхта – соціальний стан, що існував в Польському королівстві, Речі Посполитій і після поділів у трьох імперіях до скасування у 1921 році за конституцією. Польська шляхта утворилася із лицарів. До кінця вісімнадцятого століття шляхта в Речі Посполитій користувалися багатьма привілеями: виключним правом власності на землю, свободою від тюремного ув'язнення до суду, свободою від податків з землі, свободою від імпортних мит на товари, придбаних за кордоном для особистого користування, правом на придбання за низькою ціною солі, ексклюзивністю використання публічних прав, ексклюзивним доступом до гідності мирян і громадськості.